Львівське слово

Веселі люди Олексія Ляпунова та Олени Ерліх

(«Теж люди»)

Справжній художник – той, хто бачить матеріал для творчості у найнесподіваніших місцях. У нашій свідомості ноти тісно пов'язані з мистецтвом – але не образотворчим, а музичним. А от Олексій Ляпунов і Олена Ерліх, відомі також як арт-тандем "Теж люди", діють навпаки: у години дозвілля вони перетворюють нотний стан на низку оригінальних і дотепних картинок.

Творчість новосибірських художників Олексія Ляпунова та Олени Ерліх  –  незвичайна, пронизана музикою і стихією невичерпної фантазії. Однак їх серія етюдів, яку можна умовно назвати "веселі ноти" заслуговує на увагу і сама по собі.

Ці етюди на нотах не претендують на ставлення як до творів високого і серйозного мистецтва. Але чому ж вони тоді чіпляють погляд своєю незвичністю? Тому що це не просто абстрактні картинки – художники  обіграють до болю знайому любителям музики форму нотних знаків. У "веселих нотах" гачки і хвостики незліченних до-ре-мі-фа перетворюються на столи, лавочки, прилавки, підвісні стелі, вішаки для капелюхів ...

Але все-таки головне, що змушує запам'ятати цю серію картинок – те, як низка танцюючих людей співзвучна динамічному, неспокійного духу музики, який весело біжить від одного такту до іншого, перескакуючи через високі ноти. Було б дуже цікаво подивитися на ілюстрації до відомих музичних творів, намальованих в дусі етюдів "Теж Людей".

Звичайно, до таких картинок можна ставитися зверхньо – мовляв, що тут цікавого, у живописі на нотах – ноти потрібно розучувати, а не розмальовувати. А ось любителі історії знають, що багато середньовічних книг, колись не представляли собою нічого особливого, а от зараз дуже цінуються через записи і дотепні картинки на полях, так званих маргіналій. Можливо, "веселі ноти" теж будуть вивчатися нашими нащадками як зразок загадкового мистецтва третього тисячоліття?

Повернутись до новин.